USD 45.54 ₴EUR 50.95 ₴PLN 11.57 ₴

Гроші на практиці

Списання боргу і податок: коли прощений борг стає доходом

Кредитор простив борг? Пояснюємо, коли основна сума стає доходом за ПКУ, коли прощені проценти й пеня не включаються до доходу і які обов'язки мають кредитор і боржник.

6 хв читанняdodam.org.ua

Списання боргу може мати податкові наслідки: якщо кредитор з власного рішення, не пов’язаного з процедурою банкрутства, простив основну суму кредиту до закінчення позовної давності і ця сума перевищує 25% розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), Податковий кодекс вважає її додатковим благом, тобто доходом боржника. Проценти, комісії та пеня, прощені кредитором за його самостійним рішенням до закінчення позовної давності, до оподатковуваного доходу не включаються. Тому, отримавши лист про «списання», з’ясуйте, що саме і на якій підставі вам простили.

Коли прощений борг стає доходом: умови Податкового кодексу

Правило записане в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (редакція від 31.05.2026). Кодекс говорить про суму основного боргу (кредиту) платника податку,

«прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік)».

Отже, прощений борг вважається доходом, коли одночасно виконано такі умови:

  • прощено (анульовано) саме основну суму боргу, а не проценти чи штрафні санкції;
  • кредитор ухвалив рішення самостійно, і воно не пов’язане з процедурою банкрутства;
  • прощення відбулося до закінчення строку позовної давності;
  • сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року.

Умову про позовну давність варто перевіряти уважно. Загальна позовна давність за Цивільним кодексом — три роки, але її перебіг переривається діями, що свідчать про визнання боргу, і після переривання починається заново. Тому момент закінчення давності в кожному договорі треба оцінювати окремо; докладніше — у статті про позовну давність за кредитом.

За тією ж нормою так само розглядається основний борг перед фінансовою установою, списаний за рішенням суду у справі про неплатоспроможність.

Поріг у гривнях тут свідомо не наводимо: він залежить від розміру мінімальної зарплати на 1 січня відповідного року. Ставку податку з такого доходу також уточнюйте в чинному тексті кодексу або в податковій службі.

Що не оподатковується: винятки і пільги

Підпункт 165.1.55 статті 165 ПКУ перелічує суми, які не включаються до оподатковуваного доходу:

  • прощений основний борг у сумі до 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік);
  • прощені (анульовані) проценти, комісії та штрафні санкції (пеня) — як за самостійним рішенням кредитора до закінчення позовної давності, так і за рішенням суду у справі про неплатоспроможність;
  • борг, анульований відповідно до пунктів 12 і 16 розділу IV Закону «Про споживче кредитування» — ці пункти стосуються кредитів, забезпечених нерухомим майном.

Окрема пільга стосується реструктуризації, про неї — нижче. Загального правила, що під час воєнного стану будь-який прощений борг не оподатковується, у наведених нормах немає. Не спирайтеся на такі твердження, доки не звірите їх із чинним текстом кодексу.

Як розкласти прощену суму на частини

Податкові наслідки залежать від складу прощеної суми, тому корисно розкласти її на частини. Якщо борг прощено за самостійним рішенням кредитора до закінчення позовної давності, ПКУ розглядає ці частини так:

Частина прощеної суми Як її розглядає ПКУ
Проценти за користування кредитом Не включаються до оподатковуваного доходу
Комісії Не включаються до оподатковуваного доходу
Пеня та інші штрафні санкції Не включаються до оподатковуваного доходу
Основна сума боргу, якщо вона не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік) Не включається до оподатковуваного доходу
Основна сума боргу, якщо вона перевищує цей поріг Вважається додатковим благом, тобто доходом

Умовний приклад. Кредитор за власним рішенням, до закінчення позовної давності і поза процедурою банкрутства, письмово повідомив про прощення боргу, до складу якого входять основна сума, проценти та пеня. Проценти та пеня до оподатковуваного доходу не включаються. Прощену основну суму треба порівняти з порогом на 1 січня звітного року: поріг зіставляють з основною сумою, а не з усією прощеною сумою разом із процентами та пенею. Якщо основна сума поріг перевищує, вона вважається доходом; якщо ні — до доходу не включається.

Хто подає звітність і сплачує податок

Якщо прощена основна сума вважається доходом, кодекс розподіляє обов’язки між кредитором і боржником так:

  1. Кредитор повідомляє боржника про прощення боргу рекомендованим листом, договором або під підпис.
  2. Кредитор відображає прощену суму в податковому розрахунку.
  3. Боржник, якого повідомили, самостійно сплачує податок і декларує такий дохід.
  4. Якщо кредитор не повідомив боржника, обов’язки податкового агента виконує сам кредитор.

Тому повідомлення кредитора варто зберегти: від того, чи повідомив вас кредитор, залежить, хто виконує обов’язки щодо сплати податку. Перевірте, чи вказано в ньому дату прощення, загальну суму і окремо основний борг, проценти, комісії та пеню: без такої розбивки складно визначити, яка частина може бути доходом. Строки подання декларації в цій статті не наводимо — перевірте їх у чинній редакції ПКУ.

Реструктуризація за пунктом 7-1: окрема пільга

Підпункт 165.1.59 статті 165 ПКУ не включає до оподатковуваного доходу суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи під час реструктуризації за пунктом 7-1 розділу IV Закону «Про споживче кредитування».

Це обов’язкова реструктуризація для вузького кола договорів: укладених до 24.02.2022 з фінансовою установою (крім кредитних спілок), без застави чи іпотеки, за якими немає рішення суду чи виконавчого провадження, і лише за сукупності інших умов, зокрема щодо місця проживання та соціальних ознак споживача. Норма прив’язує пільгу до реструктуризації, здійсненої відповідно до порядку і на умовах пункту 7-1, а не до будь-якої домовленості з кредитором. Як підготувати звичайне звернення про реструктуризацію, описано в статті про реструктуризацію боргу.

Чек-лист: що перевірити, коли кредитор пропонує списати борг

  • Попросіть письмове підтвердження: яку суму прощено і з чого вона складається — основна сума, проценти, комісії, пеня.
  • З’ясуйте підставу: самостійне рішення кредитора, реструктуризація за пунктом 7-1 чи рішення суду у справі про неплатоспроможність.
  • Уточніть, чи йдеться саме про прощення (анулювання) боргу. Переуступка — це заміна кредитора, а не прощення: після неї борг потрібно погашати новому кредитору, якщо вас про це повідомили. Як це перевірити, розібрано в статті про переуступку боргу.
  • Збережіть повідомлення кредитора: рекомендований лист, договір або документ із вашим підписом.
  • Якщо прощено основну суму, порівняйте її з порогом на 1 січня звітного року і з’ясуйте порядок декларування.

Матеріал має довідковий характер і не є юридичною, податковою чи фінансовою консультацією. Податкові наслідки залежать від підстав і складу прощеної суми; у складній ситуації зверніться до податкового консультанта або юриста.

Джерела

Норми перевірено станом на 16.09.2026.

Схожі матеріали