Гроші на практиці

3% річних та інфляційні втрати: що означає стаття 625 для боржника

Що означають 3% річних та інфляційні втрати за статтею 625 ЦК, чим вони відрізняються від процентів і пені, як виглядає умовний розрахунок і що сказано про воєнний стан.

14.10.20266 хв читанняdodam.org.ua

3 відсотки річних за статтею 625 Цивільного кодексу — це відповідальність за прострочення грошового зобов’язання: на вимогу кредитора боржник сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми. Договір або закон можуть встановити інший розмір процентів. Для позичальника, якому кредит (позику) надав банк або інший кредитодавець, Кодекс окремо передбачає звільнення від цієї відповідальності в разі прострочення в період воєнного чи надзвичайного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Що сказано в статті 625 ЦК

Ключове правило статті 625 звучить так:

«Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Розберімо норму на складові:

Грошове зобов’язання. Йдеться про обов’язок сплатити гроші, зокрема повернути кредит чи позику.
Прострочення. Відповідальність пов’язана саме з тим, що платіж не зроблено вчасно.
На вимогу кредитора. У тексті норми сплата прив’язана до вимоги кредитора.
Два окремі складники. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Інший розмір. Договір або закон можуть встановити інший розмір процентів, тому «три проценти» не є єдино можливим варіантом.

Ця ж стаття містить ще одне важливе правило: неможливість виконати грошове зобов’язання не звільняє боржника від відповідальності.

Чим 3% річних відрізняються від процентів за кредитом і пені

У розрахунку боргу ці суми часто стоять поруч, але мають різну природу. Порівняйте:

Складова	За що нараховується	Де шукати підставу
Проценти за користування кредитом	За користування грошима в межах строку кредитування	Договір; стаття 1048 ЦК
3% річних та інфляційні втрати	За прострочення грошового зобов’язання, на вимогу кредитора	Стаття 625 ЦК; інший розмір процентів — у договорі чи законі
Неустойка (штраф, пеня)	За прострочення	Умови договору; пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК згадує її окремо від статті 625

Тому 3% річних не варто називати «штрафом» чи «пенею»: це окремий складник з окремою підставою.

Коли стаття 625 застосовується до кредиту

Для позики цей зв’язок прямо прописано в статті 1050 ЦК: «Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.»

Стаття 625 важлива і для процентів після закінчення строку кредитування. Велика Палата Верховного Суду у 2023 році вказала, що проценти, нараховані поза межами строку кредитування, є мірою відповідальності і сплачуються відповідно до статті 625, а суд може зменшити їхній погоджений розмір. Детально цю позицію розібрано в статті про проценти після закінчення строку кредиту.

Умовний приклад розрахунку 3% річних

Умовний приклад. Суми та строки обрано для простоти, вони не описують умови жодного реального кредиту. Прострочена сума — 20 000 грн. Умовне припущення, а не правило закону: річні проценти розподіляються пропорційно дням прострочення, а рік має 365 днів. У наведеному вище тексті статті 625 такої формули немає; для прикладу рахуємо так: сума × ставка × дні ÷ 365. Приклад не враховує пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, про який ідеться нижче.

Днів прострочення	3% річних	Умовні 10% річних, якби договір встановив інший розмір
73	20 000 × 3% × 73 ÷ 365 = 120 грн	20 000 × 10% × 73 ÷ 365 = 400 грн
146	20 000 × 3% × 146 ÷ 365 = 240 грн	20 000 × 10% × 146 ÷ 365 = 800 грн
365	20 000 × 3% × 365 ÷ 365 = 600 грн	20 000 × 10% × 365 ÷ 365 = 2 000 грн

Що змінює часткова оплата

Норма прив’язує 3% річних до «простроченої суми». Продовжимо умовний приклад: 20 000 грн були простроченими 73 дні, потім боржник сплатив 5 000 грн, і ще 146 днів простроченими залишалися 15 000 грн. Тут є ще одне умовне припущення: весь платіж зменшив прострочену суму. Насправді черговість, у якій платіж погашає частини боргу, визначають закон і договір, тож у реальному розрахунку може бути інакше.

Перший період: 20 000 × 3% × 73 ÷ 365 = 120 грн.
Другий період: 15 000 × 3% × 146 ÷ 365 = 180 грн.
Разом за 219 днів: 120 + 180 = 300 грн.

Якби всі 219 днів простроченою залишалася вся сума 20 000 грн, вийшло б 20 000 × 3% × 219 ÷ 365 = 360 грн. У цьому прикладі різниця становить 60 грн. У реальному спорі спосіб розрахунку, дати платежів і їх зарахування варто звіряти з юристом.

Інфляційні втрати: чому тут немає цифр

Другий складник відповідальності за статтею 625 — сума боргу «з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення». Результат залежить від встановленого індексу інфляції за період прострочення, тому умовні відсотки інфляції в прикладі не наводяться: вони могли б створити хибне враження про реальні показники. Якщо кредитор нарахував інфляційні втрати, попросіть указати період прострочення, суму, до якої застосовано індекс, і джерело індексів, а потім звірте їх з юристом.

Воєнний стан: що передбачає пункт 18 Прикінцевих положень ЦК

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу встановлює:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування […] позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.»

З тексту норми видно кілька меж:

вона стосується прострочення позичальником грошового зобов’язання за договором, за яким йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
діє в період воєнного чи надзвичайного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування;
звільняє від відповідальності за статтею 625 (3% річних або іншого встановленого розміру процентів та інфляційних втрат), а також від неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення;
неустойку та інші платежі за прострочення, нараховані включно з 24.02.2022, кредитодавець має списати.

Норма перелічує саме відповідальність за статтею 625 і неустойку за прострочення. Закон «Про споживче кредитування» має власну перехідну норму (пункт 6 розділу IV) про звільнення від відповідальності за прострочення, але вона стосується лише договорів, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Що скасовує законодавство на час воєнного стану, а що ні, описано в статті про прострочення кредиту під час воєнного стану. Як ці правила застосовуються до вашого договору, варто вирішувати з юристом.

Чек-лист: як перевірити нарахування за статтею 625

Знайдіть у розрахунку окремі рядки «3% річних» та «інфляційні втрати» і відділіть їх від процентів і неустойки.
Перевірте, чи встановлює договір інший розмір процентів за прострочення, і яку ставку застосовано насправді.
Звірте базу: 3% рахуються від простроченої суми, тому зберіть усі свої часткові оплати з датами і перевірте, як їх зараховано.
Перевірте період: з якої дати почалося прострочення і до якої дати ведеться розрахунок.
Позначте, чи припадає прострочення за кредитом на період воєнного стану і 30 днів після нього.
Для інфляційних втрат попросіть указати період, суму і джерело індексів.
Якщо суми не сходяться, підготуйте письмове заперечення. Як перевірити розрахунок боргу загалом, пояснено в матеріалі про завищену суму від колектора.

Матеріал має довідковий характер і не є юридичною чи фінансовою консультацією. Розрахунки наведено як умовні приклади; умови конкретного кредиту визначає договір. У складній ситуації зверніться до юриста.

Джерела

Норми перевірено станом на 16.09.2026. Розрахунки наведено як умовні приклади.