Розбираємося в деталях

Прострочення кредиту під час воєнного стану: що скасовує закон, а що ні

Від чого звільняють позичальника п. 18 Цивільного кодексу і п. 6 Закону «Про споживче кредитування», для яких договорів і періодів, чому борг і проценти залишаються.

17.09.20267 хв читанняdodam.org.ua

Чи звільняють від штрафів за кредитом під час воєнного стану, залежить від того, яка норма стосується вашого договору. За текстом Цивільного кодексу позичальник, який прострочив платіж у період воєнного стану і 30 днів після нього, звільняється від неустойки (штрафу, пені) та відповідальності за статтею 625. Закон «Про споживче кредитування» має окреме звільнення лише для договорів, укладених до певної дати, а від основного боргу і процентів за користування кредитом жодна з цих норм не звільняє.

Воєнний стан триває: чому це важливо для позичальника

Указом Президента № 596/2026 воєнний стан продовжено з 2 серпня 2026 року на 90 діб. Указ затверджено Законом № 4928-IX. Дати закінчення в тексті указу немає, а строк можуть продовжити знову. Тож норми, прив’язані до періоду воєнного стану, застосовуються й зараз.

Коли йдеться про прострочення, часто змішують дві норми з різних актів. Перша — пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу. Друга — пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування». Умови в них різні, тому розберемо кожну окремо.

Пункт 18 Цивільного кодексу: неустойка і стаття 625

Норма стосується договорів, за якими кредит чи позику надав банк або інший кредитодавець (позикодавець). У період дії воєнного чи надзвичайного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення звільняється:

від обов’язку сплатити кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення;
від відповідальності за статтею 625 Цивільного кодексу, тобто від інфляційних втрат і 3% річних (або іншого розміру процентів, якщо його встановлено договором чи законом).

Неустойку, нараховану з 24 лютого 2022 року, кредитодавець має списати. Пункт 18 додано до кодексу Законом № 2120-IX від 15.03.2022, і в чинній редакції кодексу позначок про його зміну чи виключення немає.

Від основного боргу і процентів за користування кредитом ця норма не звільняє. Вона стосується відповідальності за прострочення — неустойки і статті 625, — а не самого обов’язку повернути гроші.

Пункт 6 Закону «Про споживче кредитування»: лише для раніше укладених договорів

Цей пункт діє в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023. Якщо споживач прострочив платіж у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов’язань за договором, він звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від неустойки (штрафу, пені). Нараховану за цей період неустойку кредитодавець має списати.

Головне обмеження — дата договору. Пункт 6 стосується лише договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Сам цей закон набрав чинності 24 грудня 2023 року. Окремої календарної кінцевої дати в тексті норми немає, тому звіряйте дату свого договору саме з правилом про тридцятий день.

Ще одна деталь цього пункту: підвищувати процентну ставку через невиконання договору в цей період заборонено. Виняток — випадки частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу, тобто змінювана ставка, яку переглядають за погодженим у договорі індексом.

Не плутайте пункт 6 із колишнім пунктом 6-1. У 2022 році Закон № 2120-IX додав до Закону «Про споживче кредитування» пункт 6-1, який звільняв від відповідальності за прострочення на період воєнного або надзвичайного стану і 30 днів після нього. Закон № 3498-IX цей пункт виключив, тож посилатися на нього як на чинну норму не можна.

Тексти обох норм — пункту 18 кодексу і пункту 6 закону — чинні. Як вони співвідносяться для договору про споживчий кредит, укладеного пізніше за строк із пункту 6, — питання тлумачення. Готового висновку в цьому матеріалі немає: у такій ситуації варто порадитися з юристом.

Штрафи за кредитом під час воєнного стану: дві норми в таблиці

Питання	Цивільний кодекс, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень	Закон «Про споживче кредитування», пункт 6 розділу IV
Від чого звільняє	Неустойка (штраф, пеня) за прострочення і відповідальність за статтею 625	Відповідальність перед кредитодавцем за прострочення, зокрема неустойка
Період	Воєнний або надзвичайний стан і 30 днів після його припинення чи скасування	Прострочення з 1 березня 2020 року до припинення зобов’язань за договором
Які договори	Кредит (позика) від банку чи іншого кредитодавця — за текстом норми; співвідношення з пунктом 6 для пізніших споживчих кредитів є питанням тлумачення	Споживчий кредит, укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX
Що списується	Неустойка, нарахована з 24.02.2022	Неустойка, нарахована за цей період
Основний борг і проценти	Не звільняє	Не звільняє

Що не змінюється через воєнний стан

Основний борг. Суму кредиту повертають за умовами договору.
Проценти за користування кредитом. Обидві норми звільняють від відповідальності за прострочення, а не від процентів.
Перебіг позовної давності. Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень кодексу, який зупиняв давність на час воєнного стану, виключено Законом № 4434-IX; у редакції кодексу від 04.09.2025 його вже немає. Як рахувати періоди до 04.09.2025, закон не пояснює, тому готових розрахунків тут немає.
Реструктуризація за згодою. За загальним правилом кредитодавець має право, а не обов’язок провести її за погодженням зі споживачем. Обов’язкову реструктуризацію на вимогу споживача пункт 7-1 розділу IV Закону «Про споживче кредитування» передбачає лише для договорів, укладених до 24 лютого 2022 року, і лише за сукупності кількох критеріїв.

Поширені міфи про кредит і воєнний стан

«Під час війни кредит можна не платити». Ні. Ці норми стосуються відповідальності за прострочення, а борг залишається.
«Проценти зараз не нараховуються». Пункт 18 кодексу і пункт 6 закону звільняють від неустойки та відповідальності за прострочення, а не від процентів за користування кредитом.
«Звільнення діє для всіх позик, узятих під час воєнного стану». Для пункту 6 закону вирішальна дата укладення договору. Як із ним співвідноситься пункт 18 кодексу для пізніших споживчих кредитів, — питання тлумачення, про яке йшлося вище.
«Колектори зараз не мають права телефонувати». Пункт 6-2 розділу IV Закону «Про споживче кредитування» забороняє ініціативні контакти на період воєнного стану і 90 днів після нього з окремими категоріями споживачів, визначеними цим пунктом, та їхніми близькими. Заборона діє після того, як кредитора повідомили з підтвердними документами. Для решти боржників, крім інших винятків, прямо встановлених законом, діють загальні правила взаємодії.

Нарахували штраф чи пеню: покроковий план

Попросіть у кредитодавця інформацію про поточну заборгованість. На вимогу споживача він безоплатно повідомляє її не більше одного разу на місяць.
Розкладіть нарахування на частини: основний борг, проценти, неустойка, інфляційні втрати та 3% річних. Для кожної частини з’ясуйте період нарахування.
Знайдіть дату укладення договору і зіставте її з умовами обох норм із таблиці.
Перевірте, чи не нараховано за одне порушення одночасно і штраф, і пеню: Закон «Про споживче кредитування» таке поєднання забороняє.
Напишіть кредитодавцю: назвіть норму, на яку посилаєтеся, і попросіть пояснити або переглянути нарахування. Збережіть копію звернення і відповідь.
Якщо питання не вирішилося, Національний банк радить звертатися до нього після звернення до фінустанови: через онлайн-форму на сайті НБУ, nbu@bank.gov.ua або контакт-центр 0 800 505 240.
Сплачуйте основний борг і проценти за договором: ці норми від них не звільняють. Якщо платити за графіком не виходить, повідомте про це кредитодавця — реструктуризація можлива за погодженням сторін.

Перед тим як посилатися на норми, перевірте, чи не вийшов новий указ про строк воєнного стану. Свіжі новини фінансового ринку — у розділі новин.

Матеріал має довідковий характер і не є юридичною чи фінансовою консультацією. Що саме нараховано за вашим кредитом, визначають договір і розрахунок кредитодавця; у спірній ситуації зверніться до юриста.

Джерела

Норми перевірено станом на 16.09.2026.